Показання для плазмафереза
Плазмаферез — метод очищення крові, заснований на видаленні певного обсягу плазми крові пацієнта з подальшим заміщенням його препаратами. Це один з найбільш застосовуваних методів еферентної терапії (екстракорпоральної детоксикації.)
Процедура плазмаферезу нешкідлива для пацієнта, проводиться швидко і безболісно.
Як проводиться плазмаферез?
При плазмаферезі проводиться видалення певної кількості крові з кровотоку, поділ її на фракції (компоненти), вилучення — з поверненням клітинних компонентів (еритроцитів, лейкоцитів і ін. клітин) в кров’яне русло. Для попередження можливих розладів кровообігу одночасно з видаленням плазми проводиться заповнення обсягу крові збалансованим розчинами.
Спосіб заміщення, обсяг і склад розчинів, послідовність їх введення вибирають в залежності від кількості видаленої плазми, стану пацієнта, виду захворювання та інших факторів. У порівнянні з іншими методами екстракорпорального очищення крові (гемосорбція, плазмосорбція, гемодіаліз, гемофільтрація), плазмаферез чинить найменший шкідливу дію на клітини крові і добре переноситься хворими. При правильному виборі і кваліфікованому проведенні процедура є ефективним лікувальним методом і знаходить широке застосування в клінічній практиці.
Який результат від лікувального плазмаферезу?
Після сеансу плазмаферезу можна спостерігати значне зниження концентрації патологічних продуктів, однак, уже через кілька годин утримання їх в крові наближається до вихідного рівня. Це говорить про те, що в судинне русло надійшли речовини, що знаходилися до того в міжклітинному просторі і клітинах. Наступні сеанси плазмаферезу сприяють видаленню і цих речовин, що призводить до більш повноцінної санації всієї внутрішнього середовища, враховуючи, що основна частина шкідливих продуктів знаходиться під поза судинних просторах.
При цьому треба враховувати, що в організмі існує динамічна рівновага концентрацій різних речовин у внутрішньоклітинному, позаклітинному (інтерстиціальному) і внутрішньосудинному просторі. Зміна їх вмісту в одному з цих просторів тягне їх перерозподіл в інших. Таким чином, можуть бути видалені з організму тривалий час перебуваючі в ньому шкідливі токсичні компоненти, що надійшли з навколишнього середовища, і природні патологічні метаболіти.
Показання
- Гестози вагітних:
- Відсутність ефекту від традиційної терапії.
- Рецидив клінічних проявів гестозу.
- Екстрагенітальна патологія (гіпертонічна хвороба, захворювання нирок, печінки та ін..).
- Порушення жирового обміну.
- Аутоімунні порушення (АФС, анти-ХГ та ін.).
- Довго існуюча інфекційна патологія в анамнезі.
- Комплексне лікування геніальних інфекцій:
1) Неефективність традиційної медикаментозної терапії.
2) Часті (більше 2-х разів на рік) загострення запального процесу геніталій.
3) Гіперкоагуляційний синдром за даними коагулограми.
4) Наявність ознак інтоксикації (за даними клінічного та лабораторного обстеження – індекс інтоксикації, рівень середніх молекул)
5) Зниження показників імунного статусу за даними імуннограми, збільшення рівня ЦІК, антиспермальних антитіл.
6) Непереносимість антибактеріальних та інших медикаментозних засобів.
7) Наявність супутніх запальних захворювань іншої локалізації (тонзиліт, бронхіт, холецистит, пієлонефрит та ін.).
- Синдром гіперстимуляції яєчників:
1) СГЯ середнього та тяжкого ступеню.
2) Збільшення окружності живота та розмірів яєчників.
3) Виражений набряковий синдром, наявність асциту, гідротораксу.
4) Гіперкоагуляція, гемоконцентрація.
5) Інтоксикація (нудота, блювання, діарея та ін).
- Комплексне лікування хронічних рецидивуючих сальпінгоофоритів:
1) Неефективність традиційної медикаментозної терапії
2) Часті (до 2-х разів на рік) загострення запального процесу придатків матки.
3) Наявність ознак інтоксикації.
4) Непереносимість антибактеріальних та інших медикаментозних засобів.
5) Поєднання хронічних запальних захворювань геніталій з вірусною інфекцією.
6) Наявність супутніх запальних захворювань іншої локалізації.
- Клімактеричний синдром:
1) Симпатоадреналові кризи (підвищення цифр АТ, зміна частоти серцевих скорочень, блювання, поліурія).
2) Наявність «приливів», порушення сну, дратівливість, плаксивість, слабкість, пітливість, свербіння шкіри.
3) Виражений набряковий синдром.
4) Виражений головний біль.
5) Протипоказання для призначення замісної гормонотерапії.
6) Наявність супутніх соматичних захворювань (ІХС, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, цукровий діабет, метаболічній синдром та ін.).
7) Полівалентна форма алергії.
- Передменструальний синдром:
1) Симпатоадреналові кризи (підвищення артеріального тиску, зміна частоти серцевих скорочень,блювання,поліурія).
2) Виражений набряковий синдром.
3) Набухання молочних залоз.
4) Виражений головний біль.
5) Порушення сну, дратівливість, слабкість, пітливість, свербіння шкіри.
- Звичне невиношування вагітності:
1) Аутоімунні порушення (АФС, анти-ХГ та ін.).
2) Гіперкоагуляційний синдром, хронічний ДВЗ.
3) Відсутність ефекту від лікування.
4) Носійство ВПГ, ЦМВ інфекцій.
5) Довго існуюча інфекційна патологія в анамнезі.
- Підготовка хворих з трубно – перітонеальним безпліддям до програми ЕКЗ та ембріотрансферу в порожнину матки:
1) Наявність неефективних спроб ЕКЗ та емріотрансферу.
2) Синдром гіперстимуляції яєчників середнього та тяжкого ступеню в анамнезі.
3) Не виношування вагітності в анамнезі.
4) Гіперкоагуляція, хронічний ДВЗ – синдром.
5) Аутоімунні порушення (АФС, анти-ХГ та ін.).
6) Активація та носійство ВПГ та ЦМВ.
- Холестатичний гепатоз вагітних:
1) Підвищення рівня АсАт, АлАт, лужної фосфатази, білірубіну в плазмі крові.
2) Жовтуха.
3) Зудіння шкіри.
4) Фето-плацентарна недостатність.
- Резус-конфлікт під час вагітності:
1) Наявність та наростання рівня резус-антитіл протягом вагітності.
2) Наявність резус-антитіл в період підготовки до вагітності, особливо у випадку резус конфлікту під час минулої вагітності.
Протипоказання
-
- Абсолютні:
- Виражені органічні зміни зі сторони серцево-судинної та/чи нервової системи.
- Анемія
- Гіпопротеїнемія
- Тромбоцитопенія
- Гіпокоагуляція.
- Лихоманка.
- Гіпотонія, яка не коригується інфузійною терапією.
- Відносні:
- Відсутність венозного доступу
- Флебіти периферійних вен в стадії загострення
- Алергічні реакції на антикоагулянти, колоїдні та білкові препарати.
- Індивідуальна виражена реакція на ексфузію крові (запаморочення, втрата свідомості, гіпотонія).
- Захворювання які супроводжуються ризиком кровотечі (Шлунково-кишкові кровотечі, неспецифічний виразковий коліт та ін.).
Hits: 220